Як я подружилася з мультиваркою
Раніше мої стосунки з кухнею не складалися. Я часто псувала продукти або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.
Перші два тижні я боялася її навіть увімкнути. Вона стояла на стільниці, чорна та блискуча, наче інопланетний корабель. Але їсти хотілося завжди, і настав момент істини.
На блозі знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і залила це томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і затамувала подих.
За годину по квартирі рознісся аромат, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Це ти сама приготувала?".
Коли я зазирнула всередину, то була вражена. Це була їжа, а не щось неїстівне! Справжнісінькі голубці! Ми уплітали за обидві щоки.
Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона не зважає на мою недосвідченість: страви виходять ідеально, без мого контролю і олія не бризкає на всі боки. Я вже вивчила її характери — мову таймерів і режимів. І хоч друзі жартують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
尔湾华人论坛
一个服务尔湾华人社群的网站